Categories:>

Cornflowers

Десь між колоссям та волошками я зустріну себе, малу та засмаглу, напоєну свіжим теплим молоком, зіткану з безпеки та любові.

Я бігтиму поміж пекучі високі трави, запахне цвітом та стоптаним зерном. Маленькими ручками поглажу духмяний айсберг поля, аж раптом хтось дорослий гукне мене, бо надто спекотно, а я геть не люблю всякі хустки.

І так шкода стане, що треба йти.
Йти далі.

В ту мить зрозумію – нічого не буває назавжди, все минуче, як те літо, і тії квіти, і босі ніжки на траві.

Лиш спомини є тим, що буде з нами довше.

Де б не був ти потім, де б не жив та ким не став би, те мале-худе-та жваве залишиться в тобі “як нині”. І ти будеш любити його, будеш дякувати йому, будеш чути його. Себе. Ото навічно.

Акрил на полотні
90×110 см

Your comment