Categories:> Перформанс

П’ять колосків

На все свій час. Таки велика істина у цьому. Якщо не зневірюватись і продовжувати записувати навіть найбожевільніші свої ідеї десь тихесенько собі в блокнот, спробувати побачити це хоч краєчком уяви і відпустити до “свого” часу, то колись таки станеться те записане. І навіть краще, ніж думалося. Бо відбудеться найоптимальнішим способом з усіх можливих.

Але важливо ще хоч щось та й робити в тому напрямку)

Сьогодні рано-вранці я жала пшеницю в полі. Серпом, з босими ногами та з автентичними коралями на грудях (дякую Etnicas). Потім ті колосся вимащувала у фарбу і малювала ними картини. 5 колосків, 5 картин.

Ми відзняли перфоманс про відносність всього у цьому світі – все є чимось по відношенні до чогось і є нічим само по собі. Про рівень свободи, яку маємо, через образ 5 колосків – найстрашніших життєвих кайданів, що були накладені на людину, на маму, яка голодною гинула за крок до забороненого порятунку.

Двоє операторів записували це, Костянтин Коломак подавав-забирав, Arthur Bon – керував процесом. Тобто працювала ціла команда. Ціла команда над моєю ідеєю, яку я просто собі нафантазувала!! Але відклала, поки не вийде легко та без надриву. В кайф. Як сьогодні.

І нарешті біля мене є люди, з якими я можу сміливо втілювати свої задуми, як митець. Це несамовита розкіш!
Просто бути собою, дозволяти собі проявлятись і робити те, в чім сходяться душа та розум.

Я дуже щаслива. Навіть не залежно від того, що буде далі з тим та іншими перфомансами та проектами)) Хоч докладаємо усіх зусиль, щоб вийшло, як хочеться.

Щаслива вже зараз 

Share

Your comment